Нам сумно без суперечок
Такі ми вже видно люди,
Вчимо як садити гречку,
Того хто солі півпуда,
Вже з’їв, на селянській справі,
і знає як це робити ,
Ми прагнемо вперто слави,
бо як нам інакше жити.
Себе назвали зірками,
Щоб всі навкруги хвалили,
Нікчемні, пусті думками,
Рядками ллємось щосили.
Про Риму, давно забули,
Мерщій біжимо на Парнас,
У Музи, завжди відгули,
Безкрилий старіє Пегас.
Такі ми вже видно люди,
Ну що ще сказати про нас,
Нам справжнім суддею буде,
Бездумно потрачений час.
Свидетельство о публикации №112113000963