Ой, скажи- ка мне, козаче...

  Вера Сердюк

Ой, скажи- ка мне, козаче,
Что ж в садочке скрипка плачет?

Она плачет по Любови...
Кари очи, чёрны брови.

Скрипка жалобно играет,
Где ж Любовь та обретает?

Может на седых вершинах
Или в тёмных вод глубинах?

Скрипка плачет... Я ж с тобою,
С красотою молодою,

Как цветок весенний ранний...
Скрипка плачет, Роза вянет.

То скрипач на ней играет,
Своё горе изливает. 

Сердце бедное страдает...
Так Любовь он забывает.

Ой, скажи- ка мне, козаче,
Что ж так долго скрипка плачет?

Да, всё плачет по Любови...
Кари очи, чёрны брови...

30.11.12    г. Таганрог



"Ой, скажи менi, козаче..."

   Вера Сердюк

Ой, скажи мені, козаче,
Чом в садочку скрипка плаче?
 
Вона плаче по любові!
Карі очі! Чорні брови!

Де ж бо та любов поділась?
Що так скрипка зажурилась...

Чи лягла в морські глибини?!
Чи злетіла на вершини!

Скрипка плаче! Я ж з тобою!
Гарною та молодою!

Наче квіточка весняна?..
Скрипка плаче. Ружа в’яне...

То скрипаль на скрипці грає,
Своє горе виливає...

Його серденько страждає ...
Так кохання забуває?..

Ой, скажи мені, козаче...
Чом так довго скрипка плаче?..

Усе плаче по любові...
Карі очі... Чорні брови...


© Copyright: Вера Сердюк, 2012
Свидетельство о публикации №112031808084