Гвоздь с программой перевод на украинский

Гвоздь с программой (Привет От Скорпиона, http://www.stihi.ru/avtor/bvp4949) (история жизни)

Я - гвоздь, видавший виды, но не старый,
ещё не притупился мой конец.
В большую жизнь пришёл из хозтоваров,
не как беглец - как истинный творец.
Да, в юности меня не все любили,
за то, что был с рождения прямой,
не раз враги кусачками травили,
пытались даже повязать меня сумой.
Я помню, как сума в меня вцепилась,
повисла, как заправский каскадер.
И я решил, карьера - удавилась,
но мне помог дружок мой - гвоздодер!
Меня не раз вытаскивал дружище
из грязных стен и помещал в лоток,
где и уют, и воздух был почище,
он говорил: "Ты, парень - молоток!"
Сначала я служил как исполнитель,
блистал, случайной звучностью маня,
когда струну задев о мой железный китель,
гитара вешалась, буквально, на меня!
Потом совсем немного был поэтом,
царапал эпиграммы на дверях,
а на заборах в основном писал про ЭТО,
за орфографию испытывая страх.
Потом я был для общества потерян,
меня какой-то плотник обронил...
Валяясь в мусоре, я всё-таки уверен,
что отыщусь - воскреснуть хватит сил!
И если меня выровнять, почистить,
я и в бетон ещё легко войду.
Могу любой вопрос насквозь осмыслить,
в любой программе буду на виду!

 Цвях з програмою (вільний переклад П.Голубкова)
(Історія життя)


Я - цвях, бувалий, але ще не зовсім стАрий,
Ще недостатньо притупився мій кінець.
В життя велике це прийшов я з госптоварів,
Не як втікач, а як справжнісінький творець.

Це правда, в юності мене не всі любили,
За те, що був я з дня народження прямий,
Всі вороги не раз кусачками труїли,
І намагались прив'язати до суми.

Я пам'ятаю, як сума в мене вчепилася,
Повисла, наче той справдешній каскадер.
Я  вже, був, вирішив: кар'єра - удавилася,
Та допоміг мені дружок мій - цвяходер!

Мене не раз іще витягував дружище
Зі стін брудних і поміщав у свій лоток,
Де було затишно, й повітря почистіше,
А він казав мені: "Ти, хлопець - молоток!"

Спочатку я служив як музики служитель,
Блищав, як раптом з мене ніжний звук майне,
Коли струною зачепивши за мій кітель,
Гітара вішалась, буквально, на менЕ!

Потім я зовсім небагато був поетом,
І навіть дряпав епіграми на дверях,
І на парканах я писав, та про таке там,
Що відчував за орфографію я страх.

А потім ледь я для суспільства був не втрачений,
Мене зронив якийсь тесляр в сміття і пил...
В смітті валяючись, був впевнений одначе я,
Що відшукаюся, воскресну - стане сил!

Якщо мене відрихтувати і почистити,
Я і в бетон ще дуже легко увійду.
Питання будь-яке наскрізь змогу осмислити,
І в будь-якій програмі добре підійду!