Ще краща ніж колись
Тепер ти інша, і чюжа
Доросла, неземна
Для тебе люди падають до ями
Без снів ступаеш по землі
Слідів не залишая
Навіки вірив я тобі
Та вже не довіряю
Скажи мені, твій світ для кого
Спалити вічність, щастя не пізнав
Привітна, докори мої, здолали розум
Пробач я вб’ю кохання
Не знайти іншої, крізь століття часу
Прихилить до грудей, зігріє справжнім
Заблукали, але ще не програли
Красою небо запалало
Мільйонами сердець, В безмежній далі
Чекаю день, і все чюже подалі
Збираю все що незійшлось
На зустріч маю я слова,
Не потрібно мені іншої весни
Тебе кохаю і зачиняю,
В обіймах я своїх
вона
© Copyright: Михаил Дубривный, 2012
Свидетельство о публикации №112112910813
Свидетельство о публикации №112112910813
Рецензии