Мине жалоба. Замовчить.
І слова жодного проронить.
Вона могла б когось навчить,
Та взамін ще живу хоронить.
Кидає кучугур землі,
Холодної від сліз обранців,
А ті могутні та німі,
Ще не отямившись від танців,
Без розуміння і без згоди,
Ховають правду у карман.
Камінчик дорогой породи
Собі. На людній суд – обман.
Так було завжди і так буде,
Життя вертає навкруги.
Прийдіть до тями, Люди! Люди!
Ви ж нелюди! Ви - вороги!
Нелюди
© Copyright: Кристина Медина, 2012
Свидетельство о публикации №112112807203
Свидетельство о публикации №112112807203
Рецензии