Мріяв про небо,
А сам дивився під ноги.
Шлях мій пішов, по краю дороги.
Земля, наче пекло
Від попіла хмари
Тому в душу тінню, лізуть омани
Мріяв: до неба
Розкинувши руки
Чом не злітаю
До чого ті муки?
Білими, мов килим
Крилами накрили
Янголи з неба, що до Бога летіли
Летіли до Бога, давай з нами, до раю.
Ось і збрехав їм - що гріхів я не маю.
Мріяв про небо,
Що так далеке, не вірне
Та там в далині мені не покірне
Життя, ти пробачиш
Знаю, як діяв.
Десь те позаду,про що я так мріяв.
Очі у небо,
Та заковані руки.
В душі накипіли
Шаленi тi муки.
Білими, мов килим,
Крилами накрили
Янголи з неба, що до Бога летіли.
Летіли до Бога, давай з нами, до раю
Ось і збрехав їм – що гріхів я не маю.
Збрехав
© Copyright: Сергей Волк 2, 2012
Свидетельство о публикации №112112800659
Свидетельство о публикации №112112800659
Рецензии
Я тоже из детства и тоже тянулся
До синего неба, пока не споткнулся.
Потом было поздно искать в речке броду,
В трясине - увязши, теряешь свободу...
Вячеслав Сергеев 17.12.2013 01:56 • Заявить о нарушении
До синего неба, пока не споткнулся.
Потом было поздно искать в речке броду,
В трясине - увязши, теряешь свободу...
Вячеслав Сергеев 17.12.2013 01:56 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.