Кохання
Рано-вранці у моїм саду,
Я до тебе з пахощами літа
У вінку ромашковім прийду.
Побіжу, окроплена росою
По вузенькій стежці через гай,
В час цей під плакучою вербою
Ти мене, коханий мій, чекай.
Я тебе зігрію поцілунком,
У твоїх обіймах потону,
І п*янять нехай солодким трунком
ЦІ вуста, подібніі вину.
Срібний ранок запрягає коні,
Стигнуть, наливаються жита,
Ми свої з*єднаємо долоні,
Не на час, чи рік, а на літа!
Пахнуть твої руки чебрецями,
Про любов заспівують жита,
Я тебе кохаю до нестями,
І любов ця тільки розцвіта!
Хай ростуть кохання твого квіти,
Рано-вранці у моїм саду,
Я до тебе з пахощами літа
По чарівній стежечці бреду.
Свидетельство о публикации №112112700677
Мои поцiлунки!
С улыбкой, В.И.
Олесь Радибога 01.01.2015 10:49 Заявить о нарушении