Під ясенем зелененьким,
Стоїть дівча молоденьке.
-Чому смутні карі очі,
Тихо ясень їй шепоче?
-Чому завжди ти одна,
Ходиш дівчино сумна?
Тому очі мої плачуть,
Що коханного не бачуть.
Десь він ходить стороною,
Стороною, та з другою.
-Нехай ходить, то що з того?
Ти знайди собі другого.
І не будеш сумувати-
Другий буде шанувати.
І дівчина стала рада,
-Ой спасибі за пораду!
Думала так чи гадала,
А усмішка вже заграла...
Пiд ясенем зелененьким
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112112703658
Свидетельство о публикации №112112703658
Рецензии