Моя печаль заклечана чеканням,
ячить чаїно в мушлі довгих днів,
терплячим стало стомлене кохання,
коли у ньому біль переболів.
Чекаю звично почуттєвих струмів
у щирім щасті голосу твого,
де в пелюстках довірливого суму
дріма надій негаснучих вогонь.
Пророче, незбагненно, невблаганно
відсвічена у тисячах облич,
ячить печаль, заклечана чеканням,
напередодні неминучих стріч.
Чекання
© Copyright: Инна Приходько, 2012
Свидетельство о публикации №112112710657
Свидетельство о публикации №112112710657
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.