Ніч стелить зоряне рядно
На волохаті,білі хмари.
Туман по полю потягло,
Немов повзуть овець отари.
Вмиває місяць у воді
Сріблясто-загадкову вроду,
Скидає осінь жолуді
З дубів у кришталеву воду.
Кричать у небі журавлі,
Збиваючи крилом Стожари,
Ті, долетівши до землі,
Знов піднімаються за хмари.
Летить у вирій листопад
Листком кленовим серед ночі,
Він не повернеться назад,
Забрів, мабуть, у сни дівочі.
Осiння нiч
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112112609791
Свидетельство о публикации №112112609791
Рецензии