Отрывки из поэмы Чумаки... перевод с украинского

Уривки з поеми "Чумаки, або Україна з 1768 року" (Филипп Семенович Морачевский, http://ukrlit.ru/article/622.html)

Чорна хмара від заходу небо покриває...
Україна плаче, тужить, що долі не має.
Вражі ляхи yсі шляхи, мов сарана, вкрили,
Верховодять на Вкраїні, як зможуть їх сили.
Чванна шляхта по городах, по селах гасає;
П'є, гупяє, що де зуздрить — собі загрібає;
Бідний народ український нівечить, як хоче;
Ріже, мучить божевільна, ще й собі регоче!
І козаки, і жінки їх, і діти, і хати —
Все її... Що хоче робить... І треба мовчати!..       
***
...Не спізнились козаченьки на святую раду:
Адже завтра Маковія — Великеє свято!
О, то свято в Україні буде над святами!
З нього слава козацькая виросте віками. 

*** (вольный перевод П.Голубкова)

Черной тучей край заката небо укрывает...
Украина горько плачет, что судьба лихая.
Саранчою вражьи ляхи все пути закрыли,
Верховодят в Украине, сколько хватит силы.
Шляхта чванная по селам, по полям гоцает;
Пьет, гупяет, что где встретит – мигом загребает;
Украинский люд несчастный мучает, как хочет;
Режет, палит и терзает, да еще хохочет!
Казаки, их жены, дети, и дворы, и хаты -
Всё ее ... Творит, что хочет... Суждено молчать им!..
***
…Казаки не опоздали на святую Раду:
 Завтра праздник Маковея – Великое Свято!
О, тот праздник в Украине – Свято над Святами!
Из него казачья слава вырастет веками.