чистіше повітря за твоіми стінами,
і дихати легше було б мені там.
а тут лиш тварюки з кислотною слиною
полюють на мій двадцять перший грам.
маскуюсь, молюся богам, та не ідолам.
в обличчя дивлюсь своїм нІчним страхам,
а ті лопотять кажанЯчими крилами
і все верещать мені "Ave, Satan".
ховаю у нутрощах божий талан
та знову у натовпі йду з перехожими.
нікому себе до кінця не віддам
й не вляпаюсь в бруд за дурними й набожними.
не кинусь в болото за світом зникаючим.
хай йде собі в прірву, нема в тім вини!
а після кінця, смерті в спину всміхаючись,
щілину шукатиму знову в стіні.
15.11.12
21
© Copyright: Маша Семенова, 2012
Свидетельство о публикации №112112606980
Свидетельство о публикации №112112606980
Рецензии