Гр шник цибулина

По однойменній рел/ап. легенді "Грішник і цибулина", із записів Хаєцького О.П. (див. «Легенди та перекази Південного Прибужжя» в уп. Ковальової О.П.)

Проживши часу в світі цім доволі
Вмер селянин – простий, не без гріха.
Рідня оплакала його й  душі на спомин
Ще й милостиню щедро роздала.

І ось на Божий суд – після відправи
(В день сороковий) – душа його з’явилась, свідки всі
Господь призвав Архангела з вагами,
Щоб зважить справи, вчинені в житті.

Встають по черзі свідки, мовлять тихо
і кожен з них щось на ваги здає –
Там – гордим словом заподіяв лихо,
А цей – про добре свідчення дає.

Суд непідкупний, й довго коливались
Чи вниз, чи вгору дивні терези…
І ось останній свідок – Боже правий!
Все ж переважили решт – врешті справи злі!

Заплакав Ангел, що стояв праворуч –
Нічим тепер ні міг допомогти,
Душа від жаху затремтіла поруч –
Суворий вирок – в небуття їй йти…

Та раптом – чи воно, спасіння ради
Таке буває навіть в дні земні –
Мов тінь - душа старенької жебрачки
З"явилась з цибулиною в руці.
Вона спізнилась, і просила щиро
Найвищий суд заслухати її…

 - Колись давно, - проказує небога,
Збиваючись із ніг я йшла селом чужим,
Вже сутеніло. Бачу - хата добра,
В дворі хтось є – гукнула через тин.

То селянин цей був – перебирав цибулю,
Хоч я й стидалась їстівне питать,
Та де подітись – голод не жартує,
Без стиду ж милостині й граму не зібрать.

Він випростався - молодий та сильний,
Спішить до ночі щось в дворі зробить…
Та все ж жбурнув мі через тина цибулину –
За хлібом в хату ніколи ходить.

Та це таке – «Що Бог дає - все в торбу»,
Я цибулинку підняла з землі,
Подякувала й хлопцеві, і Богу,
Перехрестилась та й пішла собі…

   Той випадок - не в пам,ять селянину ,
Забув і Ангел, бо таке дрібне…
Але Господь взяв мовчки цибулину,
І до Архангела – на терези кладе…

Усі завмерли...і душа судима
Зайшлась від жалю, в розпачі душа:
  - Чого ж було не винести хлібину,
Що ж цибулинка та, яка її вага?!

Та й жіночку пустив у ніч голодну –
Немає часу на добро...та все мина!
Аж дивиться – та чаша стала повна,
Яка тримала добрії діла!

Суд закінчивсь. Безсмертну душу Ангел
Возніс до Бога, в сині небеса…
В найтяжчий час та милостиня вбога
Спасіння Вище грішнику несла...