Янголи и демони
Я на яву, я вчюся в ненависті
Крилами чорними малюю біду
Ні я не марю в самотній безбарвності
Тіло безвольне собі заберу
Сльози дітей побитими горем
В страшні часи , у люту війну
Брудні голодні не розуміючи долю
Я їх теж собі заберу
Куля не ворог, а спосіб позбавитись
Смутку і відчаю, гнилого життя
Будь переможцем це навіть правильно
Тебе у пітьмі назавжди залишу я
Боляче людям, до крові кричю
Не залишай мене Боже, не треба
Темрява поспіхом у душу у всю
Відриває від тіла Вимкне зломае
І десь я стою в почутті марева
На нього дивлюсь, на янгола темного
В руках чорний меч, в вустах вогнище
В нього нема нічого доброго
Я не боюся хоч ти і чюдовисько
Не поклонюся не встану на вколішки
Замахнувся мечем, блискавка впала
Янгола темного на шматки розірвало
Дивлюсь в далечинь яскравого сяєва
И бачю я янгола, світлого, сильного
© Copyright: Михаил Дубривный, 2012
Свидетельство о публикации №112112605338
Свидетельство о публикации №112112605338
Рецензии