Переспів Т.Мілевської
В квартирі пронизлива тиша,
Вслухається в ніч фіранка,
І кава, принишкла як миша,
Гине в сумній філіжанці.
А тиша, раз зайвий підкреслить,
Навіки розколотий світ,
Ніщо вже його не воскресить,
Як снігом обтрушений цвіт.
Загинули тіні розкуті,
У вирі життя та образ,
Ніщо не відродить забутих,
Кохання примарного фраз.
Оригінал що переспівувався:
Пронизливо тихо в квартирі:
фіранки без насолоди слухають ніч,
кава заснула від своєї непотрібності,
чашка сумовито холоне…
Навіть тиша тут не була зайвою:
кімната, господарі й речі відокремили свої світи,
намарно люстра намагалася їх поєднати,
тіні не було,
тут не існувало образів і обрисів,
відтінків і кольорів,
сіре життя полонило
душі, заковані в панцирі;
навіть обра;зи покинули житло,
його полонила байдужість...
В квартирпI пронизлива тиша..
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2012
Свидетельство о публикации №112112500561
Свидетельство о публикации №112112500561
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.