Мiй милий, що тобi зробила я?
Учора в очі ще дививсь,
А нині все коситься в сторону!
Учора ще й до птиць сидів,
А нині жайворонки – ворони.
Ти з мене розума хотів,
Живий! Завжди як остовпіла я.
Та крик жінок усіх часів:
«Мій милий, що тобі зробила я?»
І сльози їй вода та кров -
Вода – в крові сльозами вмилася!
Не мати – мачуха – Любов:
І не чекай суду та милості.
Увозять любих кораблі,
Уводить їх дорога біла… я…
Йду стогоном по всій землі:
«Мій милий, що тобі зробила я?»
Учора ще в ногах лежав!
Рівняв з Китайською державою!
Обидві рученьки розжав,-
Життя – копійкою іржавою!
Як дітовбивця на суду
Стою немила, несмілива я.
І в Пеклі я тобі скажу:
«Мій милий, що тобі зробила я?»
Стілець та ліжечко питати:
«За що терпітиму біду я?»
«Відцілував – колесувати,
А іншу…» – теж не пошкодую.
Моє життя бажав в огні,
В степу закрижанів, а я…
Оце так наробив мені!
«Мій милий, що тобі зробила я?»
Я бачу все! Замовкни знов!
Відкрила очі – не кохається!
Де відвертається Любов -
Приходить Смерть та посміхається!
Саме – що дерево трясти! –
В час спіле яблуко не їла я…
Пробач, мені тягар нести:
«Мій милий, що тобі зробила я?»
09.11.12
Свидетельство о публикации №112112504729
Спасибо,Таина!
С теплом,
Борис Коренфельд 28.12.2012 13:29 Заявить о нарушении
Таина Ким 28.12.2012 21:19 Заявить о нарушении