Щось страшне
Що змушує мене ридати
Щось дивне і водночас щось просте
Що змушує серця палати
Коли усе тремтить, не дає спокій
Коли думки про щось одне
Я ще не звикла в вісімнадцять років
Все відчувати щось таке
Кажу, що сильна, що я зможу
Але терпіти це немає сил
Не вірю в те, що хтось тут допоможе
Здається перетворююсь на тінь
Що непомітно помираю
Йду кудись, не знаючи шляху
Кричу кудись, когось благаю
Сама собі не вірю, що живу
Я хочу відчувати твою ласку
Тремтіти все від дотиків твоїх
З тобою хочу я попасти в казку
Але замало тут чарівних слів
Пройтись з тобою за руку по місту
Побачити небесні зорі у ночі
Замість погляду в очах твоїх без змісту
Побачити хоч щось, що є в тобі
Так боляче, що я не та єдина
Котру б ти цілував, яку б хотів
Так боляче, що я не та людина
Якій б ти про кохання шепотів
Але ти знаєш, скажу собі банальну фразу
Що добре буде все як не крути
Що як я тільки зможу, то одразу
Зітру що є про тебе у мені
Свидетельство о публикации №112112501494