О, дверІ я не зачиняла вдома,
Свічок не запалила, щоб світить.
Не знаєш, хоч скорила втома,
Легти я не змогла й на мить.
Дивитись, як згасають полоси
В закатнім мороці, без мрій,
П`яніючи від звуку голосу,
Що дуже схожий був на твій.
І знати, все навік загублено
І що життя – проклятий ад!
У впевненість була занурена,
Що вернешся, придеш назад…
************************************
Ах, дверь не запирала я,
Не зажигала свеч,
Не знаешь, как, усталая,
Я не решалась лечь.
Смотреть, как гаснут полосы
В закатном мраке хвой,
Пьянея звуком голоса,
Похожего на твой.
И знать, что все потеряно,
Что жизнь - проклятый ад!
О, я была уверена,
Что ты придешь назад.
Анна Ахматова-Хват Белой ночью
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112112511006
Свидетельство о публикации №112112511006
Рецензии
Українською мовою - дуже гарно
З теплом та повагою,
Богдана Синюк 25.11.2012 23:07 • Заявить о нарушении
З теплом та повагою,
Богдана Синюк 25.11.2012 23:07 • Заявить о нарушении