Бо вже дзвiнницi, в сполох, б ють

Недоморили-так доморять,
Нас не добили-так доб'ють!!!
О схаменіться,я молю вас люди!!!
Бо вже дзвінниці,в сполох,б'ють.

Врожай збирала в 33-тім,
Носила тіл,людських,снопи.
Коса її,без жалю всюди,
Лишала гіркії сліди.

А нині що ж?Свічки,ми,ставим!!!
Та ними ж люду не вернути!!!
Душею маємо палати,
Щоби ніколи  не забути.

Схились до Бога, Україно,
Стань на коліна перед Ним!!!
Благословенна ,моя мати,
Йому лише Йому служи!!!

Річниці голодомору в Україні присв'ячено.


Рецензии
Вечная память жертвам голодомора...

Спасибо, Валя, за это стихотворение!

Виктор Воскресенский   25.11.2012 17:30     Заявить о нарушении
Не дай Бог этому повториться.
Спасибо за отзыв.

Левиа   25.11.2012 23:14   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.