Бо вже дзвiнницi, в сполох, б ють
Нас не добили-так доб'ють!!!
О схаменіться,я молю вас люди!!!
Бо вже дзвінниці,в сполох,б'ють.
Врожай збирала в 33-тім,
Носила тіл,людських,снопи.
Коса її,без жалю всюди,
Лишала гіркії сліди.
А нині що ж?Свічки,ми,ставим!!!
Та ними ж люду не вернути!!!
Душею маємо палати,
Щоби ніколи не забути.
Схились до Бога, Україно,
Стань на коліна перед Ним!!!
Благословенна ,моя мати,
Йому лише Йому служи!!!
Річниці голодомору в Україні присв'ячено.
Свидетельство о публикации №112112409666
Спасибо, Валя, за это стихотворение!
Виктор Воскресенский 25.11.2012 17:30 Заявить о нарушении