Навiщо поглядом

Навіщо поглядом своїм мене голубиш,
Зникаєш уві сні моїм кудись безслідно?
Як миле сонечко зимою, кригу губиш
І все даруєш ніжний спів, такий потрібний.

Навіщо серце щемиш безкінечним сяйвом,
Біжиш рікою через край моїх ідилій?
Хто зможе силу цю приборкати не знаю
Та я втопаю і корюсь прекрасній силі.

Навіщо ти у снах на відстані говориш
Такі слова, що їх, однак, не осягнути?
І грає Лірник, десь під небом, щастя творить,
А я так хочу все життя туди гайнути. 

Навіщо поглядом заманюєш безжально
У світ, де всі маршрути сховані від мене?
Хоча б один знайти, хоч стежечку астральну,
До витоків любові в просторі безмежнім. 

14:21, 24.11.2012 рік.
 
Зображення: http://www.liveinternet.ru


Рецензии
Чудовий вірш! Дуже проникливо вам вдалося передати думки з підсвідомості.
Ще картинки мені сподобались:)У вас гарний смак)
З найкращими побажаннями,

Олеся Козар   27.01.2013 00:25     Заявить о нарушении
Спасибо за столь интересный отзыв!!! С теплом!!!

Прокопенко Юрий   31.01.2013 10:41   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.