Ганна Осадко. Сентябрьская малина

             Ганна Осадко.

         Сентябрьская малина.

          Глеб Ходорковский

      Осень
      длинная, перепутанная,перемеленная,
      будто гендерной прозой у Оксаны Забужко:
      запятой, запятой, и ещё запятою пустою,
      и опять мошкарой запятые к лампе прильнули ,
      эти грачи и орехи - как их пронести до весны
      сквозь какое ещё оловянное Ушко,
      а сентябрьская эта малина -
     \сладкий\ последний (сладостный) шанс остаться в июле,

      где к спине прилипли песчинки,
      где всё залИто молчанья густым мармеладом,
      где украдены наши яблоки, поцелуи оборваны,(а прощания аховы)...
                и как отлетевшие щепки - прощания
      И срывается белка с ветки,      
      и вниз головою падает,
      И дыханье сбивается
      от нежности,
      от онемения,

      и от малины в сахаре.



            *   *   *


               вереснева малина

                Ганна Осадко


                Осінь
довга, заплутана,перемелена,
ніби гендерна проза Оксани Забужко:
… кома_кома_ще_ кома_зникома, знову коми-комахи до лампи липнуть,
ці граки і горіхи – як же їх пронести до весни, через яке олов'яне вушко,
ця вереснева малина – останній солодкий шанс залишитись у липні,

де до спини прилипли піщинки,
де мовчання розлита густа мармелада,
де наші яблука крадені, поцілунки обірвані, прощання цурки...
і зривається вивірка з гілки –
і униз головою дурною падає –
і збивається дихання –
від розчулення
від знечулення
від малини у цукрі


© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111092805943