Я банальною римою знову,
Про кохання писати зачну,
І простим ,не надуманим словом,
Намалюю зимою весну.
Безтурботну, веселу, грайливу,
Із волоссям солодким, п’янким,
До безтями спокуси щасливу,
І кохання примарного дим.
Бо весною, в осінньому листі,
Догорить, вже минулий смуток,
І краса, у барвистім намисті,
Зацвіте вогнем незабудок.
Намалюю зимою весну..
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2012
Свидетельство о публикации №112112404755
Свидетельство о публикации №112112404755
Рецензии