Ти нестимним потоком сліз біжиш,
Із очей моїх котишся й котишся.
Який вітер тебе приніс, скажи?
І за кого ти зараз молишся?
Я невпинна твоя заметіль,
Ти все змушуєш мене відтанути - ріками.
Ти не станеш збагненним мені - простій,
Будеш сонцем за моїми вікнами.
Невблаганним твоїм дощем,
Твоїм небом я буду і зорями,
А тобі всього мало ще,-
Цілий світ розділили надвоє ми!
Я ж для тебе усе земне
Перетворюю в казку, ти тільки вір!
Зрозумієш, лиш як мине,
Наше щастя, що бути могло без мір...!
ти нестримним потоком слiз
© Copyright: Алина Дудко, 2012
Свидетельство о публикации №112112400159
Свидетельство о публикации №112112400159
Рецензии