Грудень
Виткав грудень довгі ночі,
Шкутильгає по грудках.
Вітер в полі снігом строчить,
Мерзне сало на ставках.
Сад прикрасився в перлини,
Позгиналися гілки,
Порум'яніла калина,
Вбралась чепурно в вінки.
У гаю підхмарну гору
Накрутив коловорот,
Буран виє, як потвора,
До небес роззявив рот.
Розлітались білі мухи,
Лізуть в очі, в вуха, в ніс,
А тріскун в заметах слухав,
Як дзвенить казковий ліс.
Прояснилося під вечір,
Місяць землю посріблив,
А в селі топились печі,
Валив дим із коминів.
Все частіше йде на згадку:
Гріюсь я на черені,
Добра мама кажуть казку -
Шкварчать дрова на вогні…
Свидетельство о публикации №112112411296