Торохтіла сорока, вранці на березі,
Там де спав Микита, знову не тверезий...
Микиту питала, чи не маеш хати?
Що приходиш п’яним під березу спати?
Чи в того Микити вже заклало вуха?
Бо хропів як хотів, нікого не слуха.
А жінка Микиту не стала чекати,
Взяла в руки макогін та й пішла шукати...
Не питайте люди, чому я сердита
Хто мені розбудить, п’яного Микиту?!
Не глузуйте люди з мого макогону,
Тільки він розбудить, після самогону!
Торохтiла сорока
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112112306779
Свидетельство о публикации №112112306779
Рецензии