Пригадалася менi...
Мамина калина.
Серце чуйне і пісні,
Голос солов'їний!
Добра, лагідна душа,
Руки золотії...
Щирі, мудрії слова,
Очі чарівнії!
Ніжна, чистая любов -
Без кінця і краю.
Я за тебе знов і знов,
Матінко думАю!
Як уміла ти повчать,
Скільки розуміння,
Мала, хисту і тепла,
Сили і терпіння!
Скільки болю, сліз знесла,
Ночей недоспала!
Як же нас ти берегла,
Як же нас кохала!
Турбувалася за всіх
І переживала...
Хто б іще так дбати зміг,
Як не ти, кохана?
Тож прими низький уклін,
Навіть, хоч запізно...
Відіб'є церковний дзвін,
В пам'ять, сум мій слізний.
Свидетельство о публикации №112112301202