Говорять до тебе та все про своє
Плетуть щось добре та на зле
кормлять з оглядУ на твій кошіль
співчувають зраділо на твою біль
мурами ділять ментальні поля
пишуть в архіви твої каяття
ллють на рани сивушні масла
морозять та жарять завжди до красна
фільтрують крізь цирла, рубінову муть
підкреслюють трунними цвяхами суть
дарами з плеча розтоплюють лють
втричі дають та в десять візьмуть
Прадідам ставлять гранітні хрести
Бо заведено так, як не крути
Десятину на церкву, решту – собі
На Пасху святять гострі ножі
Gенетычный КОД
© Copyright: Зовут Меня Никто, 2012
Свидетельство о публикации №112112101726
Свидетельство о публикации №112112101726
Рецензии