Крик пташок розвіє вітер,
Гучні гармати навкруги,
Віршів Шевченка пора квітне
Сумною квіткою "війни".
Тремтяча думка всіх охопить
Чий погляд плине у вікно,
Дощі осінні літо просять
Ночам залишити тепло.
Запах відчуттів незмінних
Дим кострів згадає нам,
Поринем повністю у мрії
Що тліють швидко на вустах.
Ображене лице в калюжі
Побаче кожен, хто несе
Кобзар Тарасика, болючий,
Світ від дум тяжким стає.
Лиш я, хохол несамовитий
Танцюю в кухні за вікном,
Бо оберт часу, не змінити,
Життя в минулому - лайно!
Сатира по-украински 1
© Copyright: Геннадий Колесник, 2012
Свидетельство о публикации №112112110853
Свидетельство о публикации №112112110853
Рецензии