Памяти Валентина Ткачёва...
Говорят, он умер в нищете...
Может быть, но что поэту благо:
Море книг иль надпись на плите,
Или слёз живительная влага?
Ни к чему слезливая печаль,
О кончине тяготы страданий.
Для поэта главная медаль –
Память добрая и свет воспоминаний!
Натали САМОНИЙ
Информация о В. Ткачёве:
http://www.stihi.ru/2012/05/08/1362
Свидетельство о публикации №112112000529
Яка нудьга мережити рядки…
Дарма що жар думок у них розлитий!..
Поетiв дар (як всi дари, гiркий) –
Всю недоцiльнiсть вiршiв розумiти.
Вiзьмись вогнем – i раптом прохолонь,
Засхни чорнилом на якомусь вiршi…
Чудний вогонь! –
Щоб не сказати гiрше…
Автор: Плужник Евгений Павлович,
http://sklaviny.ru/proekty/slavyane/pluzhnik03.php
***
Кому нужны твои стихи,
Хоть жар души в строке разлит!
Поэта дар (за чьи грехи) –
Всё понимать. А сам горит…
Сгорает… А огонь
Застыл чернилом в новом вирше…
Чудесный див-огонь!
Хотя? Назвать бы его горше…
Перевод П.Чалого.
Людмила Кудрявцева Тирасполь 06.04.2022 17:19 Заявить о нарушении