Колись було - втікав я від дівчат,
Тепер, вони обходять стороною.
Мені б так років двадцять п'ять назад -
З пониклою не йшов би головою!
У вічі б кожній дівчині дививсь,
Всміхався би, знайомився, вітався...
Дівок би, як життя своє любив,
До них би в стилі " Ретро " одягався!
Та не повернеш прожиті роки -
Вони злетіли швидко так, так марно.
Пішли вже з світу і мої батьки,
А я один... Де ж доля моя гарна?
Нема в мене ні жінки, ні дітей,
Волосся сиве лиш і зморшки - не зібрати...
Задумався про це лише тепер,
Коли вже час і до могили. Помирати!
Колись було...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112111909323
Свидетельство о публикации №112111909323
Рецензии