Як приходить зима...
Укриває їх сивий туман...
Кришталеве повітря дзвонить,
Засоромився голий каштан.
Осінь , осінь чекає на зиму,
Поховала у скрині бурштин,
Все намисто із глоду й калини,
Візерунки кленових хустин.
Сукні з шовку берези, вербички,
Кольори золоті та багряні,
Ой, стоптала ж вона черевички,
Танцювавши із ночі до рання...
А назустріч вже коні білі,
На санках – білосніжна зима,
В діамантах, у сукні весільній
І розкішна – що ніжна весна.
Кольори лиш все білі, із синім,
Випуска з рукавів завію...
Білих , дивних лебідок в хустині,
Осінь танцю свого вже не сміє.
Свої скрині дістала зимонька,
Діамант розсипає на річку,
В небі жовта, тут – сніжна зіронька,
Завірюха покрила нічку...
Свидетельство о публикации №112111809947