Украинское детство
Схилилась додолу, немов зажурилась.
В цiй хатi дитинство мое пiдроста,
i пестилось тут, i в майбутне котилось.
Я згадую батька, матусю, рiдню,
Щасливi роки,що кохались в хатинi.
Стежинку в садочок, ялинку свою...
Ця пам"ять, як сонце, не згасне донинi
В цiй хатi до школи з сестрою пiшли
Зимою з санками й морозом дружили,
А влiтку в городi сестра й бур"яни
Матусину норму щоденно дiлили
Вже рокiв багато,а згадка жива,
Вже й хата схилилась додолу.
Роки нашi хлинуть, як в рiчцi вода
i кличуть нас знову i знову додому .
До хати, до рiдних, до того села,
Де батько й матуся заснули навiки.
i стежка в садочок нас знов повела,
Та тiльки зустрiли нас маминi квiти.
ДОМ МОЕГО ДЕТСТВА...
ПОД ГОРОЙ В ОВРАГЕ
ХАТА ПОД ЖЕЛЕЗНОЙ КРЫШЕЙ.
НЕ УВИДИШЬ СРАЗУ-
ЗАРОСЛИ ПОСТРОЙКИ ВЫШЕ.
ТУТ РОСЛИ С СЕСТРОЙ МЫ,
И В ШКОЛУ ХОДИЛИ.
В ХОЛОДНЫЕ ЗИМЫ
С САНКАМИ ДРУЖИЛИ.
С ГОРЫ С ВЕТРОМ МЧАЛИСЬ,
СЧАСТЬЕ РЯДОМ С НАМИ!
ЛЕТОМ ПОМОГАЛИ
В ОГОРОДЕ МАМЕ.
ХАТА ОПУСТЕЛА,
ОКОНЦА ЗАКРЫТЫ…
ДЕТСТВО ПРОЛЕТЕЛО…
КАЛИТКА ЗАБИТА.
Свидетельство о публикации №112111807144
Схилилась додолу, немов зажурилась.
В цій хаті дитинство моє підроста
І пестилось в ніжних руках материних.
Я б написала українські слова українською. Всі розуміють. Вибач за мої рекомендації. З повагою, Раїса.
Раиса Киевская 18.11.2012 19:44 Заявить о нарушении
Светлана Онегова 26.01.2013 21:07 Заявить о нарушении