Спогади закоханого

    (українською)

Милі очі, два синіх озерця,
Їх ніяк не вирвати з серця!
Пам'ятаю світанки рожеві,
Та завдячую  сяйву на небі.

Закохався я щиро й навіки,
Блиск очей не закрили  повіки.
Я пив мрію,мов з келиха вино,
І все чекав, вдивляючись в вікно.

Стан гнучкий вдалині мерехтів,
В думках до тебе  я вже летів...
Бузок квітучий тобі принесу,
Та зустріну з надією весну...

Свої вуста з твоїми я з'єднаю,
Смак тепла і щастя відчуваю...
Як нестямно я тебе кохаю!
Світлі дні у серці зберігаю.

До сонця я б з тобою полетів,
Його промінням стати я б хотів,
В твоєму серці розігрію стужу,
Сполохну твою душу байдужу.

Та знайти тебе не судилося,
Це не сон, мені не приснилося.
Розірвались з тобою  мости,
Відпусти мене і...прости.


Рецензии
Спасибо, Раиса, за вашу чарующую лирику!
С уважением,

Сенько Виктор Васильевич   02.09.2015 22:55     Заявить о нарушении
Щиро дякую за відгук. Приємно, що завітали на сторінку.

Раиса Киевская   04.09.2015 07:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 14 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.