З iнфантою лукiв
Інфанта луків
Ластівка влітає у вікно
Мовчить грудочкою землі
Бачить яка темниця —
Земля
Б’ється у прозоре скло
(Кривава рана навиліт)
Виживе —
Носитиме по кожному з нас траур
* * *
Блискавка
Блукає в темряві
Твоєї крові
Шукає подорожнього
Аби спопелити
Дарма що на її рахунку
Вже ціла ніч
* * *
Скрипалі одягли чорні фраки
І пішли в молоду траву
І замість траурного маршу
Хлюпнула мелодія
зелених коників
Свидетельство о публикации №112111708381
Беспомощно о землю бьётся,
крыло доламывая птица,
но лес, вздохнув, не содрогнётся:
отчаянью не долго длиться...
Зверь кровожадными зубами
прикончит лёгкую добычу
и сладко шевеля губами,
сжуёт в истоме душу птичью...
Валерий Сенниковский 17.12.2012 21:16 Заявить о нарушении