Дерева замiтають небо

Дерева  чорні мітли в небо вп'яли
І замітають... так стараються, бідАки...
Та хмари небосхил до обрію заслали,
Висять похмуро і від сонця ані знаку

А по ночАх ... і зІрки не біліє
Лиш темрява спадає на дороги
І вітер, заблукалий, тонко виє
А ще, шумить ріка, минаючи пороги

Який тут сон, хоч як я не стараюсь...
Якісь думки снують, якісь тривоги
Чекаю вже зими і довго прислухаюсь
Чи не рипить cніжок, чіпляючись за ноги


Фото автора


Рецензии
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.