Красива чаша в золотій оправі
Від старості,а може просто так,
Упала і лежить собі на лаві,
Складаю,не складається ніяк.
Як довго дому чаша та служила,
Порожньою ніколи не була,
Всіх годувала і вином поїла,
Та залишилась з неї купа скла.
Втомилася, розсипалась з роками,
Вже не змогла людині більш служить,
Згадають її добрими словами,
Та вже її ніяк не відновить.
Збере хтось в руки залишки блискучі,
Без жалю,просто кине на сміття,
Не думаючи,що стоїть на кручі,
На поминках розбитого життя.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1908156154
Чаша
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112111710968
Свидетельство о публикации №112111710968
Рецензии