Душа бажа неба, та свободи...
Та новий день вiтати легкою ходою...
Але заручницею болю та скорботи
Їй довелося стати позбувшися покою...
Немов осіннє золотаве листя
тремтить тікаючи від лютої негоди
Та скоро знайдеться для неї місце
Де більш не буде смутку та турботи...
Та чим гіркіше зустрічає доля
Тим кращі нею будуть подаровані вітрила,
Чим холодніше та темніше у неволі
Тим більші та сильніщі будуть крила...
Свидетельство о публикации №112111509921