О, Мельпомено, о, Евтерпо!
Дві сестри - музи золоті,
Дві матері мого натхнення
Дарують хист на самоті.
Кохання, пристрасть і ненастя,
Трагедія, ліричний спів.
О, музи, Ви поета щастя,
Ви сенс його одвічних слів.
Митець цінує в музу віру,
Душа крокує навпростець.
Що обере? Подвійну ліру,
Чи Мельпомени гострий меч?
Однаково. Йому все схвально -
Душа тремтить від співу муз.
Емоції несуть повально
Мить істини у чрево луз.
Музи
© Copyright: Ярослав Личман, 2012
Свидетельство о публикации №112111507591
Свидетельство о публикации №112111507591
Рецензии