воинам...

Нечемні наші розрахунки,
Немає початку, немає кінця.
І в жовтні позбираю клунки,
Я поховав в собі бійця.

Бійця з негодою та сумом,
Та з неповагою бійця.
Але, допоки б'ється серце струмом,
То мушу битись до кінця.

Силенна сила недомовок,
І гідність коштувала грош!
А слава буде як доробок,
Така ж все п'яна. Я також!

Молитись треба! Треба! Буду!
Пробачення просить та сил.
Бо я багато не забуду,
Запам'ятать. Приспати щось.

Килимні війни в перекурах,
Та воїни в ягнячих хутрах.
На шпальтах будучих звитяг
Тому бракує в почуттях.
В непереможних й досі війнах,
Потрібно вбити дужий цвях.

А почуття вирують вітром,
Морською хвилею встають.
Комусь недовго буде сором,
Ну а навіщо це комусь?

Мовчу, допоки вирій поряд,
Тримаюсь. Ледве-ледве б'юсь.
Хапаюсь за маленький отвір,
Та посміюсь, як повернусь.

Запам'ятавши то єдине:
Коли були ми всі єдині,
Були близенько. Поряд, тут.
Товаришами позивались,
Душею в душу притулялись.
Та енергійні. Та прудкі.
Дружити навіть намагались.
Не повернеш ти час. Іди!

І розпочавши раз брехати,
Брехнею закінчиться усе.
І колір раз у раз міняти,
Де барв набрати? Ніде вже.

Моє серденько краще знає,
Розпізнає, де свій, чужий.
Буває пісню заспіває,
І гадки іншої не має,
Як бути добрим над усе.

Ті хлопці руки надірвали,
Зі мною лагідні не стали.
Не стали чуйними.
Та все ж...

Колись закінчиться погане,
І струм у серці згасне вмить.
І за буйки не запливав я.
Закінчити все майже встиг.

Товариш вийде не товариш,
І друг не буде більше друг.
Та й що від цього ти помаєш?
В кишеню гідність заховаєш,
Розлючений. Підеш кудись.

А сам з собою. Наодинці
Звалити брилу із душі.
Намалювавши, як в картинці,
Тримаєш пензля у руці.

Рука тремтить. Та й серце жметься,
Та й слів забракло, бо гадав,
До мене силонька вернеться,
Така ж силенна, як вода.

Я все спокутую! Пробачте!
Повірте! Я й сам не знав.
Бо на таких от перевірках
Я не згубив та й не підняв.

Лукавить мовою не стану.
Міг більше дати. Міг підняти.
Міг я других поневіряти,
Поневіряючись в тім сам.

Але було. Та й загуло.
До мене більше прибуло...




24.10.2012.


Рецензии