Минає день, за ним - і вечір,
Подібний сотням до нього'
В нікуди швидко десь за плечі
Зникає, наче й не було.
Упавше листя дасть те знати,
Що втік туди і цілий рік:
Втік без прощання та розплати -
Прийшов, майнув і тихо зник.
Між суєти лиш біг до прірви,
Між волі - важчі кандали,
Між ласкою - хоч серце вирви,
Самотність, втома - як й були.
Лунає з п'яних уст молитва,
Прозрівши вже не бачиш шлях
І нащо довга та гонитва,
Коли нічого вже досяг?
Один? Нехай.
Не в тому справа,
Чи в полі воїн, чи ніхто.
Перемагай,
Не треба слави,
Колись бо, що б там не було,
Чи винуватий був, чи правий,
А зрозумію для чого.
Як ні - мину, то й що з того...
/12.11.12/
Мина...
© Copyright: Игорь Байшев, 2012
Свидетельство о публикации №112111300595
Свидетельство о публикации №112111300595
Рецензии