Руда богема
вишукана пряність в'янень...
фарби кольору "недбалість",
а туман – фатаморгана,
і світанкові рум'яна...
ми заштовхуємо в шафку
літній флер і босоніжки –
час крокує бездоріжжям.
перечитуємо Кафку –
тануча льодяність духів,
кава з "таком" і вівсянка –
для спокою – валер'янка,
і абсурд забутих жахів.
а руду богему листя
вітер пестить і голубить,
і сахаються – нелюбий... –
шепіт млосний, день імлистий...
розсилають телеграми,
до вимоги листи-листя,
нелюбові пасма виснуть –
дощ ретельно грає гами...
осіні різьблені геми
в білій інею оправі
вранці стверджують про право
на вирішення дилеми.
лисяча руда неправда
знов змахне хвостом вогненим,
сваркам нашим незбагненим,
холоду розгада – зрада...
Свидетельство о публикации №112111304489
Маргарита Метелецкая 28.11.2012 13:51 Заявить о нарушении
Дякую, Марго!
З любов'ю, я.
Соловей Заочник 28.11.2012 19:51 Заявить о нарушении