Йшла дiвчина з вечорниць

Ой  зима  прийшла  зима-
Мете  хуртовина.
З  вечорниці  йшла  сама,
Додому дівчина...

Світить  вогником  вікно,
Далекої  хати.
Виглядае  там давно.
Свою  доньку  мати...

-Де  так  довго ти  була,
Чому  забарилась?
-Хуртовина  замела,
Трохи  заблудилась...

-Якже  йшла ти навмання?-
Запитала  мати.
-Мене кликав ще  здаля
Вогник  в  нашій  хаті...

Все  затихло за вікном,
Тільки   місяць  сяе.
Мати спить  давним-давно,
Лиш  дочка  зітхае.

Білим вкрите спить  село,
Тільки  їй  не спиться-
Чому ж його не  було,
На  тій  вечорниці?

Півень тричі  вже  співав-
Сон  від  дівчини втікав....
Спи  голубко, він  прийде,
Завтра,  місіць  лиш  зійде.


Рецензии