От і настала спасенна ера,
Воля жаданна. Та щось не та...
Темно в душі, як в очах Гомера,
Хоч і не темна його сліпота.
Може і наші, й мої темноти -
Лиш закодована світлом глиб,
Та, що пильнує забуті гроти,
Де і незрячі бачить могли б.
Темно в душі, як в очах Гомера,
Дикий вогонь через тьму проліта...
Спалено страхи і плахи імперій,
Глиб себебачення - ця сліпота.
Я закриваю натомлені очі,
Кришиться в скронях льодиста соша,
Скапує в руку мою темінь ночі,
Дивно світліє рука і...душа.
ДИВО
© Copyright: Тамара Севернюк, 2012
Свидетельство о публикации №112111301516
Свидетельство о публикации №112111301516
Рецензии
Здравствуйте,Тамара!Что у вас новенького?Пишите!
Наталья Зубченко 2 11.10.2017 20:54 • Заявить о нарушении
Наталья Зубченко 2 11.10.2017 20:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
