Пробач за муки і страждання,
Як виявилось, все дарма…
Погасло полум’я кохання,
В багатті іскор вже нема…
Нема тепла, немає диму,
Лиш попіл спалених сердець,
І от в злощасну цю хвилину,
Ми зводимо все нанівець…
В хвилину муки, страху й болю,
Гірше якої вже нема,
Тобі, кохання, даю волю,
А сам іду у забуття…
Тебе кохав й кохати буду,
Але цього вже не скажу,
Тебе ніколи не забуду,
Не знаю як я проживу…
Пробач за все, що я накоїв,
Пробач за те, що я створив…
Вирішувати мало б двоє,
А я усе вже сам зробив…
Удачі… щастя і кохання,
Нехай везе тобі у всьому,
Ти не зважай на ці зітхання,
Вини твоєї нема в цьому…
У цьому винен тільки я,
Це я привів нас до страждання,
Забудь мене, моє ім’я,
Прошу тебе уже востаннє…
Прощання
© Copyright: Эмиель Астайлийшевски, 2012
Свидетельство о публикации №112111200772
Свидетельство о публикации №112111200772
Рецензии