Просто це - Запах Неба
У нього є безліч запахів.
Вона пахне теплим молоком, сливами, спілими берами у серпні.
У вересні чебрецем, материнкою, гниличками і димом від картоплиння.
У жовтні небо пахне золотим листям берез і прілою хвоєю сосен.
У листопаді воно пахне зорями, місяцем вповні, буряками і гичкою.
А зимою воно пахне холодом, довжелезними димарями, червоними щічками дітей на ґринджолах
і дівчат, що спішать на побачення.
У квітні небо пахтить молодою травою, луговими тюльпанами, вільхою і вербою.
А в травні небо само чманіє від запахів, які линуть у нього_з_нього суцільним потоком.
Чамренні боги і люди любляться між собою щоб породити діти, які запахтять світ
молоком і небесним медом.
11.11. 2012
Про100 це - Запах Неба
© Copyright: Валео Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №112111206147
Свидетельство о публикации №112111206147
Рецензии
Небо...
Зранку сіріша потроху, розтають зірки, і розквітають рожеві патьоки легких пір'їнок-хмаринок і тоді пахне останньою шкільною вечіркою моєї середньої дочки, бо в неї була сукня того неймовірно-рожево-блакитного кольору, вона спадала хвилями, пружно обкручувалася навкруг стрункої дівочої статури...
Ох вона в мене і танцюристка!))))))
А коли сходить сонце, небо пахне морем і чайками, і погляд торкається великої мушлі, що дослухається до прибою рожевим вухом... і збирає порох на полиці, куди і сонце не загляда...
А ввечері небо пахне стиглим помаранчем, але не отим, що на майдані, а тим, що знімаю з нього одежинку, щоб пригостити онука...))))
А онуки... вони пахнуть небом і раєм...))))
Дуже сподобалася Ваша замальовка, Валентине!
З посмішкою, Світлана.
Соловей Заочник 12.11.2012 16:46 • Заявить о нарушении
Зранку сіріша потроху, розтають зірки, і розквітають рожеві патьоки легких пір'їнок-хмаринок і тоді пахне останньою шкільною вечіркою моєї середньої дочки, бо в неї була сукня того неймовірно-рожево-блакитного кольору, вона спадала хвилями, пружно обкручувалася навкруг стрункої дівочої статури...
Ох вона в мене і танцюристка!))))))
А коли сходить сонце, небо пахне морем і чайками, і погляд торкається великої мушлі, що дослухається до прибою рожевим вухом... і збирає порох на полиці, куди і сонце не загляда...
А ввечері небо пахне стиглим помаранчем, але не отим, що на майдані, а тим, що знімаю з нього одежинку, щоб пригостити онука...))))
А онуки... вони пахнуть небом і раєм...))))
Дуже сподобалася Ваша замальовка, Валентине!
З посмішкою, Світлана.
Соловей Заочник 12.11.2012 16:46 • Заявить о нарушении
Дякую, пані Світлано! Мені Ваша відповідь також сподобалася!
Валео Лученко 12.11.2012 18:39 Заявить о нарушении
Валео Лученко 12.11.2012 18:39 Заявить о нарушении