Ми навесні…
Ми навесні стрічалися з тобою…
Чи то був погляд, займаний другим.
Чи то не зріле літо під вербою
Розтануло, мов з юних яблунь дим…
Розтанула та зустріч…Злиже вітер
Її відлуння. Сиві сняться сни.
Ні погляду, ні тих рожевих квітів,
Що тануть переулками весни.
Туман мине, мине моє кохання.
І пересуди всі під хвіст котам.
Хапнуть любові квіти спозарання,
А я любов поезії віддам…
26.11.2011р.
Ми навесн
© Copyright: Сергей Кононенко, 2012
Свидетельство о публикации №112110909294
Свидетельство о публикации №112110909294
Рецензии