Забуте щастя
І я на тебе більше не чекаю.
Бо може ти про мене вже забув,
А може я тебе вже не кохаю.
Біжить лиш час, стікає так невпинно
І ми його не зможем зупинити.
Не знаю хто із нас у цьому винен,
Та що гадати, треба далі жити.
Шляхи в житті розходяться і часто,
Ніхто не може долі оминути.
Ми також разом мріяли про щастя,
Яке тепер доводиться забути.
Свидетельство о публикации №112110906251