Забуте щастя

Нема того тебе, яким раніше був
І я на тебе більше не чекаю.
Бо може ти про мене вже забув,
А може я тебе вже не кохаю.

Біжить лиш час, стікає так невпинно
І ми його не зможем зупинити.
Не знаю хто із нас у цьому винен,
Та що гадати, треба далі жити.

Шляхи в житті розходяться і часто,
Ніхто не може долі оминути.
Ми також разом мріяли про щастя,
Яке тепер доводиться забути.


Рецензии