Яблука падають

Валентина Комина
 
 Яблука падають – стиглі, рум’яні,
 Прямо в пожовклу траву.
 Літо минає. Спекотні, аж п’яні,
 Дні, у яких я живу.

 Сонце випалює степ і поляни,
 Скоро вже підуть дощі.
 Тільки кохання моє не зів’яне –
 Квітнути буде в душі.

 Сонячні фарби гарячі та чисті:
 Літо іде в небуття.
 Падають яблука, соком налиті,
 Силу дають і життя.


© Copyright: Валентина Комина, 2012
Свидетельство о публикации №112110704550
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентина Комина
Рецензии
Написать рецензию
Дуже гарно написали, Валентино.
Хай квітне Ваше кохання!
Хай яблука стигнуть рум'яні,
Натхнення творчого Вам!

Оля Чепурная   17.10.2018 01:36   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валентина Комина