Ск! льки ж я проспала ранк! в
Й навстяж розпахнути фіранки.
Вдихнути оту прохолоду,
Ввібрати весняную вроду.
Народження дня хочу бачить,
Набуде усе своїх значень.
І сонце вогненнії стріли
На землю жбурне що є сили.
Прокинеться гордо ліщина,
В гаю заспіває пташина,
Розправить листочки травиця,
Як гарно на все це дивиться!
Земелька потягнеться ліньки,
Я наче гортаю сторінки,
І в мене відкриті фіранки,
А скільки ж проспала я ранків!
2003р.
Свидетельство о публикации №112110704248