Маленьке серце...
Стрічаючи великі холоди...
Коли воно тебе іще побаче?
І скільки часу сплине як води?
Лютневі колисатимуть морози,
А потім - тепла весняна хода.
Минуть життєві писанки і грози,
Без нас минуть...та чи тобі шкода?
Самотня осінь зле наворожила!
Дай,Боже,щоб пророцтва не збулись!!!
Маленьке серце,що тебе любило
Чи будеш ти хоч згадувать колись?!!
Картинка из нета...
Свидетельство о публикации №112110608723